Історія виникнення СНІДу

Новий погляд на історію виникнення СНІДу

Американські вчені “реставрували” історію вірусу імунодефіциту людини. Використавши декілька зразків крові, які збереглися від інфікованих пацієнтів 1980-х років у Нью-Йорку, Каліфорнії та Джорджії, вони здійснили особливий етап статистичного та порівняльного аналізу. Таким чином, співробітникам Центру контролю за розповсюдженням та запобіганню хвороби вдалося з’ясувати, як часто вірус змінювався і поширювався.

Отже, ВІЛ потрапив до США близько 1968 року — ще до того, як з’явилися перші випадки захворювання СНІДом. Перший достовірний випадок цієї хвороби зареєстрований у 1981 році (вважалося, що людина захворіла наприкінці 70-х років). Це абсолютно відповідає 10-річному інкубаційному періодові вірусу. Надалі вірус розповсюджувався, наче лісова пожежа. Вважається, що ВІЛ перейшов до людини від шимпанзе — можливо, внаслідок вживання м’ясопродуктів інфікованих тварин. 

Дослідники з’ясували, як вірус проник у США. Вони заперечили гіпотезу “нульового пацієнта” (тобто безпосередню вину канадського бортпровідника Гаетана Дугаса, який інфікував багатьох своїх гомосексуальних партнерів). Останнє дослідження, яке розглянуло генетичну послідовність “нульового пацієнта”, свідчить, що хвороба проникала іншими, незалежними один від одного шляхами. Навіть на початку епідемії, як встановили медики, у різних містах віруси структурно відрізнялися.